Вимоги до особистості класного керівника

1. Суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає:високий рівень самосвідомості, суспільної та національної свідомості;усвідомлення громадянського обов'язку, високий рівень політичної культури та культури міжнаціонального спілкування;високий рівень моральної вихованості;соціальну активність і відповідальність;володіння навичками суспільно-гуманістичної роботи, вмінням творчо працювати, використовувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте;володіння вмінням брати участь у співпраці, співтворчості;здатність до прояву громадянської активності на благо суверенної України.

2. Професійно-педагогічна спрямованість, сутністю якої є:

розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб'єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднозначність внутрішнього світу;педагогічна спостережливість; педагогічний такт.

3. Високий рівень педагогічної майстерності, який передбачає:
знання основ предмета, завдань і категорій педагогіки;
знання вікових, анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання;
знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців;
володіння вміннями й навичками організації виховної діяльності школярів, визначення рівня вихованості учнів, вміннями проектування розвитку особистості в колективі, планування, відбору, узагальнення навчально-виховного матеріалу;
володіння прийомами й засобами педагогічної техніки, вмінням встановлювати педагогічне доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, результати роботи.

Основні функції класного керівника

Організаторські:
планування і координація всієї виховної роботи з класом;
надання допомоги активу в організації класу;
встановлення зв'язків із учнівським та педагогічним колективами, батьками, громадськістю;
забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;
ведення документації в класі;
сприяння розвитку самоврядування в колективі.

Аналітико-узагальнюючі:
сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально-психологічних особливостей.

Координаційно-узгоджуючі:
У забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів.

Психологічні:
У встановлення довірливих стосунків із вихованцями,
зняття-психологічного напруження в учнівському колективі.

Стимулюючо-гальмівні:
активізація чи гальмування учнівської діяльності залежно від її спрямованості.

Зміст роботи класного керівника

Вивчення учнів.
Об'єднання учнів у колектив.
Співпраця із дитячими та молодіжними організаціями.
Робота з батьками, громадськістю.
Співпраця із культурно-освітніми та позашкільними установами.
Співпраця із шкільним психологом.
Організація виховної діяльності: пізнавальної, трудової, художньо-естетичної, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, організаторської, ціннісно-орієнтаційної.
Індивідуальна робота з учнями.

Зміст виховної роботи класного керівника

Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету на основі відродження національних традицій.
Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереження та зміцнення їхнього здоров'я.
Духовно-моральне виховання, домінантою якого є орієнтація на загальнолюдські цінності.
Розвиток розумових і фізичних здібностей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.
Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.
Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.
Гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у колективі.
Врахування інтересів дітей.
Організація роботи з батьками.

"Золоті правила" класного керівника

Учитель має бути особистістю, привабливою для дітей.
Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний і відвертий.
Учитель має бути відвертим у стосунках з усіма учнями.
Учитель має бути веселим, жартівливим.
Учитель повинен раціонально використовувати свій час.
Учитель має бути доброзичливим.
Учитель має постійно самовдосконалюватися, розширювати свій кругозір.
Гасло вчителя: "Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням".
Учитель повинен реалізовувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати, підтримати в ній вогник самоповаги.
Класний керівник має створити учнівський колектив, у якому панують доброзичливі стосунки, шанобливе ставлення один до одного.
Педагог повинен приймати тільки обдумані рішення.
Учителю слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.
Учителю необхідно виховувати в дітей самодисципліну.
Учитель - це та людина, яка любить дітей, володіє педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути сьогодні кращим, ніж учора, почуття поваги до самого себе.

Схема складання психолого-педагогічної характеристики особистості школяра

1. Загальні дані.
Прізвище, ім'я.
Вік.
Клас.
Загальний фізичний розвиток.
Стан здоров'я..
Умови життя в сім'ї.

2. Навчальна діяльність.
Здатність до навчання:
особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу уваги);
рівень усвідомлення вивченого матеріалу, швидкість осмислення;
індивідуальні особливості пам'яті (швидкість і міцність запам'ятовування, легкість відтворення);
розвиток мислення (здатність розрізняти істотні та другорядні ознаки предметів і явищ, рівень засвоєння загальних і абстрактних, понять);
рівень розвитку уяви.
Старанність у навчальній роботі.
Інтерес до занять, ставлення до навчання (сприйняття заохочування чи покарання з боку вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності).
Вміння вчитися (дотримання режиму дня, організованість, вміння самостійно працювати з книгою, завчати матеріал, контролювати себе, складати плани, конспекти тощо).

3. Особливості характеру й темпераменту.
Яскраво виражені позитивні й негативні риси характеру: спрямованість особистості у ставленні до людей, навчання, праці, самого себе (чуйність, доброта, колективізм, ретельність, бездушність).
Особливості темпераменту, рівень працездатності, товариськості. Переважний настрій (веселий, сумний, пригнічений), стійкість настрою, причини зміни настрою.