Як живеш, першокласнику?
Батькам на замітку. Один день з життя першокласника
1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо дрібні, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте її. Розраховувати час – це ваш обов'язок.
3. Не випроваджуйте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, втрачає силу.
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть декілька лагідних слів, зауважте, що ви поважаєте її старанність і працьовитість, що любите її не зважаючи ні на що. Уникайте подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб мені не було за тебе соромно!» тощо.
5. Забудьте фразу «Як ти вчився? Поводив себе гарно?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї запитання. Дайте їй розслабитись після важкого робочого дня. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
6. Якщо дитина замкнулась у собі, щось турбує, не наполягайте на поясненні, нехай заспокоїться.
7. Зауваження вчителя вислухайте у відсутності дитини, а вислухавши, не поспішайте сварити дитину. І говоріть з нею спокійно.
8. Одразу ж після шкільних уроків не виконуйте з дитиною вдома розвивальні заняття. Дайте дитині 2–3 години для відпочинку, гри, спілкування.
9. Не давайте дитині виконувати завдання без перерви. За кожні 15–20 хвилин будь-якого розумового навантаження дитині необхідно відпочити 10–15 хвилин.
10. Давайте дитині працювати самостійно, не стійте над нею. При необхідності – допоможіть їй, підтримайте словами: «Ти все вмієш», «Давай поміркуємо разом».
11. При спілкуванні з дитиною не удавайтесь до виразу: «Якщо ти будеш добре вчитися (поводити себе), то…»
12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути її справи.
13. У сім'ї повинна існувати єдина тактика спілкування дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо її навчання і виховання вирішуйте без неї. Частіше звертайтесь до літератури для батьків.
14. Звертайте увагу на стан здоров'я дитини. Найчастіше об'єктивні показники втоми: головний біль, поганий настрій.
15. Не нагадуйте дитині перед сном про неприємні речі, про роботу. Почитайте книгу і допоможіть дитині розслабитись. Розмовляйте тихим, спокійним голосом.
Успіхів вам!
Зверніть увагу! Прояви дезадаптації в початковий період навчання
На допомогу педагогам. Успішна адаптація першокласників до шкільного життя
Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, педагогам, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.
Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.
До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.
Змінюється соціальна позиція: до цього він був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5–7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.
Шкільна дезадаптація – це втрата дитиною навчальної мотивації, конфліктність у спілкуванні з учителем й однолітками, схильність до порушень у поведінці, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження. Перша причина шкільної дезадаптації пов’язана з характером сімейного виховання, друга причина – труднощі у навчанні і поведінці.
Психологічні умови адаптації дитини до школи:
1. Створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини.
2. Роль самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінка, тим більше труднощів у дитини у школі).
3. Перша умова шкільного успіху – самоцінність дитини для її батьків.
4. Формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня.
5. Обов’язкове знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи.
6. Неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків).
7. Виключення таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання.
8. Урахування темпераменту дитини у період адаптації до шкільного навчання.
9. Надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю.
10. Заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи.
11. Моральне стимулювання досягнень дитини.
12. Розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.
Першокласники потребують підвищеної уваги з боку педагога. Саме на його плечі лягає основна відповідальність за збереження психічного здоров’я кожної дитини, забезпечення по-справжньому індивідуального підходу до неї, врахування особистісних відмінностей у навчально-виховному процесі.
Для нормального розвитку і самопочуття дитина має не тільки вміти вчитися, а й хотіти, прагнути цього. Тому учителям, психологам, соціальним педагогам потрібно докладати максимум зусиль, щоб школа адаптувалася до розвитку учня.
Завершення періоду молодшого шкільного віку можна вважати успішним, якщо дитина: хоче вчитись, вірить у свої сили, їй добре, цікаво, комфортно у школі (тобто вона йде туди без страху та відрази).
Успіхів вам!
На допомогу батькам. Ознаки успішної адаптації першокласника до нових умов навчання.
Період адаптації дитини до школи може тривати від 2–3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взаємостосунків з оточуючими, тип навчального закладу (рівень складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.
Важливим чинником є і підтримка дорослих — мами, тата, бабусь і дідусів. Чим більше дорослих нададуть посильну допомогу в цьому процесі, тим успішніше дитина адаптується до нових умов.
Які ознаки успішної адаптації?
По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Їй подобається в школі, вона не відчуває невпевненості і страхів.
Друга ознака – наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина відчуває труднощі при навчанні, необхідно підтримати її у важкий момент, не критикувати за повільність, не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.
Якщо програма складна – уважно стежте, чи не є таке навантаження для дитини надмірним. Краще вчасно відкоригувати це, інакше почнуться проблеми із здоров'ям. Можливо, в іншому класі, з меншим навантаженням, дитина відчує себе комфортніше?
Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не давати йому піддаватися смутку («У мене ніщо не вийде!»), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.
Наступна ознака успішної адаптації — це ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних і розвивальних завдань, готовність прийняти допомогу дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому. Частенько батьки дуже старанно «допомагають» дитині, що викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до сумісного виконання різних завдань і не хоче робити це наодинці. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і поступово зменшувати їх.
Наступна ознака – задоволеність міжособистісними відносинами з однокласниками і вчителем.
Нерідко батьки лають дитину за те, що вона пізно повертається з школи, що їй часто дзвонять друзі не «по справі», що дуже багато часу вона витрачає на прогулянки. Проте варто пам'ятати про те, що в цей період першокласник активно встановлює контакти, шукає своє місце в дитячому середовищі, вчиться співпрацювати з іншими дітьми і приймати допомогу. Допоможіть йому в цій непростій справі! Від того, яку нішу займе ваша дитина при розподілі соціальних ролей, залежить весь період його навчання в школі. Стимулюйте допомогу дітей один до одного, не заохочуйте позицію «моя хатина з краю», – хто знає, можливо, саме взаємовиручка і добре відношення між однокласниками допоможе вашій дитині у важкий момент.
Перша вчителька – це важлива людина в житті всієї вашої сім'ї. Добре відразу встановити з нею тісний контакт, прислуховуватися до її порад, пропонувати допомогу в організації свят і загальних шкільних справ.
Успіхів вам!
На допомогу батькам. Як допомогти дитині успішно адаптуватися до нової соціальної ролі – школяра?
Адаптація першокласників до шкільного життя відбувається легше, якщо батьки будуть:
- усвідомлено ставитися до особистого права дитини на помилку. У цьому випадку дитині необхідно пояснити, що всі ми «вчимося на своїх помилках» і тому від цього ніхто не застрахований;
- показувати першокласнику, що вони впевнені в його потенціалі і можливостях. Тут головне, щоб дитина усвідомлював той акт, що в будь-яку важку хвилину ви його підтримаєте. Для малюка, у якого відбулися зміни в житті (він став школярем) це дуже важливо. Але не забувайте, що дитина повинна також розраховувати і на свої можливості та сили;
- навчити дитину раціонально розподіляти свій час і витрачати енергію. Для цього необхідно, щоб першокласник відводив спеціальний час для виконання домашнього завдання і при цьому мав вільний час на відпочинок і спілкування з друзями;
- не змушувати першокласника методом «батога» добре вчитися або мати зразкову поведінку в школі. Пам'ятайте, що це має відбуватися усвідомлено і не порушувати його звичний і спокійний ритм життя;
- бути завжди терплячими, наполегливими і в той же час добрими до вашого малюка. Завдяки саме вашому відношенню до першокласнику, його адаптація в школі пройде набагато швидше. Адже тільки батьки здатні допомогти своєму чаду пережити будь-які зміни і труднощі в його житті.
Ще декілька важливих рекомендацій батькам:
— ніколи не займайтесь вихованням дитини в поганому настрої;
— оцінюйте вчинок, а не саму дитину. Сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме;
— надайте дитині самостійність, а не контролюйте кожен її крок;
— не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів;
— не підказуйте дитині готового рішення, а показуйте можливі шляхи.
Успіхів вам!
