28 жовтня вся Україна відзначила річницю визволення від фашистських загарбників. 73 роки тому останній фашист покинув землю нашої Батьківщини. Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи фашистові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись, кинутися на ворога знову і вже гнати їх до кордону не зупиняючись.

Дівчина, що танцює вальс:(Звертається до партнера)

Першу дорослу сукню вдягнула,

Перші високі підбори.

Так танцювати цей вальс я хотіла

Разом з тобою, героє.

Хлопець, що танцює вальс: (Звертається до партнерки)

Бал випускний закружляв нас з тобою

Ось і зоря у вікно загляда.

Дівчина, що танцює вальс: Ні, не зоря, це сяяння бою!

Хлопець, що танцює вальс: Це червень – 22, рік 41, війна!

Від війни не сховатися – всюди дістане…

Хоч земля й оживе і розквітнуть сади.

Тільки з часом не зникнуть отримані рани,

І збентежать серця ще ознаки біди.

І бої відгримлять, мир нарешті настане.

Та бринітиме в серці тривожно струна –

Від війни не сховаєшся – всюди дістане

І життя не одне ще скалічить вона.

Історія визволення України писалася доблестю і самопожертвою воїнів, талантом полководців. Замислимося над жорстокою статистикою.  З 25 тис. радянських воїнів, які спускалися з лівого берега у дніпровські води, правого берега діставалося не більше 3-5 тис. Тільки при звільненні Києва загинуло більш як чверть мільйона бійців та офіцерів.

Лєра: (Виносить гімнастерку)

Ось, знайшла. Це – гімнастерка мого прадіда. І саме в ній зберігається його останній лист. (Виймає лист. На фоні музики) «Доброго дня, мої батьки! Ось випала нагода і я пишу вам цього листа! Коли ви будете його читати, мене в живих не буде. Ось уже 73 дні триває оборона Одеси, але мене смертельно поранено і я відчуваю, що сили покидають мене. Можу тільки сказати, ми тут – значить обіцяємо: ми виконаємо обов’язок перед Батьківщиною, і на цій землі буде мир! Прощавайте, іду в останній бій! Ваш син!

Музичний супровід.

28 жовтня 1944 року визволено Ужгород – останній населений пункт в межах сучасних кордонів України. Таким чином, у результаті проведених у січні-жовтні 1944 року чотирма Українськими фронтами наступальних операцій було звільнено Україну від німецько-фашистських загарбників.

Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах ІІ світової відзначений найвищими нагородами. Серед них імена наших 8 земляків, удостоєних звання Героя Радянського Союзу. Це Лихий Іван Миколайович, Кирток Микола Наумович, Цибенко Іван Семенович, Твердохлібов Арсентій Савелійович, Шварцман Мойсей Фройлович, Андрейко Ілля Степанович, Грабовенко Максим Іванович, Дорош Юрій Порфирович.

Пам’ятайте війну! Бо сьогодні на нашій землі знову ллється кров. Сьогодні наші герої знову відстоюють територіальну цілісність нашої країни. Жахливо навіть усвідомлювати, хто сьогодні топче грізним чоботом нашу землю. Але, як і тоді, ми свято віримо, що на нашій землі запанує мир і спокій.